Компанія «Венбест» існує на українському ринку вже майже 30 років. Скажіть, що мотивувало вас та вашого партнера по бізнесу Володимира Дзюбу на її створення?

Особисто мене – зовсім інший рівень реалізації досвіду, який був мною здобутий в державній службі охорони. В принципі, знаючи, як функціонує цей механізм, запити клієнтів і те, що можна зробити краще, я був скутий в рамках системи, які визначають «від і до» твій потенціал. На жаль, попередшій досвід не міг бути використаний у повному обсязі, так часто відбувається в державних структурах структурах. Мене мотивувало використання отриманих знань в умовах бізнесу, хотілося бути самостійним. З одного боку, це складно, оскільки треба починати з нуля. З іншого боку, з’являється можливість реалізувати свій людський потенціал та досвід. При створенні команди тобі ніхто нікого не нав’язує, можна використовувати зовсім інший підхід при постановці цілей. Все залежить тільки від тебе, твоїх колег і однодумців, а не від людини,котра дає певні команди, установки, змушує робити ті речі, які не вкладаються в твоє розуміння або в те, яким ти бачиш рішення.

Це стосується як розвитку компанії, так і певних видів бізнесу. Ти стаєш більш динамічним в прийнятті рішень, оскільки відповідальність несеш повністю ти. Я вважаю, що в бізнесі можна краще розвиватися, ніж в рамках державної системи.

Що ще мотивувало? Матеріальна незалежність. Скільки ти заробив, стільки й отримав. Можна нічого не отримати, а можна отримати багато, але при цьому завжди є бажання вкладати і розвиватися далі. Якщо ти хочеш, звичайно, будувати успішну компанію і бачиш, у що саме треба інвестувати. Важливо, що в бізнесі немає догм, а категоричність – ознака обмеженості. Догми закривають шлях до розвитку.

Які особисті якості та життєві принципи допомогли Вам розвинути бізнес до такого рівня?

Бізнес завжди розвиває лідер, але не семостійно. Це команда людей, які повинні розуміти тебе повністю і бачити в тобі, перш за все людину, яка відноситься вимогливо до самого себе і є професіоналом в тій сфері, в яку він закликає йти та розвиватися. Тому будь-який бізнес – це звичайно ж, вміння формувати команду. Будь-яку ідею можна реалізувати, але особисто з моїх важливих якостей, я можу виділити «обов’язковість». Я люблю все нове, люблю ходити по «лезу ножа», але усвідомлено, з прорахунком й розумінням. Тобто не ідея заради ідеї, не процес заради процесу, а чітке розуміння, що я повинен отримати в результаті  і як це буде працювати.

Мій життєвий принцип – ніколи не брехати. Якщо не можеш щось зробити – скажи відразу, брехати не треба. Іноді кажуть, що правда нікому не потрібна, але краще не брехати і підбирати людей в команду, які говорять правду.

Бути відповідальним по відношенню до партнерів, клієнтам, друзям. Поводбся щиро і так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе. Тоді це розуміється і приймається.

Весь час потрібно вчитися, читати, цікавитися чи не сталися тупікові варіанти розвитку. Те, що було добре вчора, може не бути хорошим сьогодні. Тому завжди потрібно дивитися на нове і не озиратися назад, щоб говорити «ось у наш час», «ось ми колись». Треба цінувати досвід, знання, але завжди розвиватися. Планувати на крок, півкроку вперед в міру наявних можливостей. Дивитися на стартапи не тільки з позиції критика, а й з вірою в ці речі.

Наприклад, Ілон Маск. Він каже іноді те, у що багато хто не вірить, але тим не менше сьогодні всі хочуть їздити на «Теслі», хоча 10 років назад ніхто і демав про таке.

Вірити, досягати і бути чесним. Як вдома, так і в бізнесі. Бути профі і любити свою справу, для мене робота – це хобі. Робота в міліції теж була хобі, вона не приносила великих грошей, але вона мене розвивала і подобалася мені. Мабуть я  «шалений», тому я там досяг досить таки високих позицій. Так і тут, робота – це хобі, яке мені подобається. Якщо мені щось не подобається, значить потрібно міняти або підхід до роботи, або людей, які не можуть дати результат. Змушувати себе працювати – це шлях в нікуди. Робота повинна бути хобі, тоді ти все життя будеш у відпустці.

З якими труднощами Ви зіштовхуєтеся щодня?

Мабуть найважчим для мене є щоденні речі, котрі стають  рутиною. Але для вирішення цієї проблеми досить привносити в них нові елементи. Наприклад, дивитися під іншим кутом, бачити «кайф» в досягненні мети в кінці дня, тижня, місяця або року. Тобто бачити, навіщо ти щось робиш, тоді рутинні речі знаходять нормальне сприйняття таких моментів.

Я б сказав, що кожен день мені доводиться стикатися не з труднощами, а з радощами. Приходиш на роботу, бачиш розумних, нормальних, активних людей, які працюють з тобою в одній компанії і в переважній більшості розуміють тебе, є твоїми однодумцями. Кожен з них дивиться по-своєму на речі, і все це разом приносить успіх компанії. Тому треба з труднощів робити «приємності», оскільки концентрація на поганому буде давати такі ж результати і демотивувати.

Наприклад, можна вносити різноманітність в довгі або короткі збори, щоб було цікаво. Пригостити смачною кавою, кудись виїхати, зробити класний, «незаяложений» корпоратив.

Які тенденції розвитку охоронної сфери сьогодні Ви спостерігаєте?

Сьогодні взагалі все розвивається. В принципі, як ми всі говоримо, «держава в смартфоні». Я вважаю, що роль людини залишатиметься в охоронному бізнесі, оскільки завжди треба реагувати, в кінцевому підсумку поки ще всі фінальні рішення завжди залишаються за людиною. Але, звичайно ж, очікується загальна діджиталізація ринку, спрощення систем сигналізації – це зробить їх не менше надійними, але більш продуктивними. Скорочення людського фактору – природно. На жаль, дуже мало охоронних компаній бачать цю тенденцію і по-старому працюють, виставляючи чоловічка, який «щось охороняє». Я вважаю, що чим далі, тим більше техніка буде замінювати людину і хто цього не зрозуміє, піде з ринку.

Відбувається тенденція укрупнення. Маленькі компанії не зможуть вижити, тому що здатні надати тільки людину. 7000 ліцензій та 95% компаній нічим не відрізняються один від одного, не мають своєї «родзинки». Природно, що відбуватимуться поглинання компаній. Смію сподіватися, що нарешті сформується цивілізований ринок охоронних послуг, де люди, які очолюють компанії, дійсно будуть розуміти, що вони зацікавлені в створенні правил гри, де конкурують мізками і якістю послуг, а не демпінгом цін. Клієнт вибиратиме поєднання ціни, якості та інших факторів.

Чим далі, тим більш ймовірні зміни в законодавстві, чистка ринку, зменшення кількості рейдерських, брудних компаній, «компаній-одноденок». Ну і знову ж таки, ми на порозі багатьох відкриттів – штучного інтелекту та інших речей, які сьогодні вже існують. Якщо не відповідати запитам клієнтів або не формувати їх, як вдало свого часу це зробив Стів Джобс з клієнтами «Apple», то можна прогавити величезні можливості.

Чим, на Вашу думку, відрізняється компанія «Венбест» від інших охоронних фірм?

«ВЕНБЕСТ» ніколи не обманює. Знаєте, не завжди все буває добре, десь є «проколи» і ми їх тверезо оцінюємо. Ми їх розбираємо як всередині, так і з клієнтом, але ми не брешемо. Ми перші надали право доступу до GPS на наших автомобілях. Наш корпоративний клієнт бачить, де наша машина, як вона їде і як ми реагуємо. Тобто ми чесні по відношенню до клієнтів. Ми виплачуємо компенсації  часто навіть більше, ніж зобов’язані за договором, якщо в дійсності є вина компанії. На жаль, так буває, що в роботі не все гладко, але якби ми погано працювали, ми б не розвивалися. Тому працюємо добре, чесно і не беремося за те, що не можемо зробити.

Крім цього, ми весь час вкладаємося в технологічність компанії, навіть зараз стоїмо на порозі змін. Як щодо пультів сигналізації, так і в амуніції для працівників, ми в постійному пошуку нового, більш зручного формату. Є тільки одна усталена догма – все робиться заради клієнта, а не для задоволення власних амбіцій. Хоча вони теж присутні, і це абсолютно нормально.

Підсумувавши, можна сказати – компанія «ВЕНБЕСТ» чесна і є однією з найтехнологічніших компаній на цьому ринку. У нас працюють 8 систем технічного контролю за діями оперативного персоналу, які просто не дадуть збрехати.

Як часто виникають ситуації, які вимагають Вашої миттєвої реакції?

Практично не виникає таких ситуацій. Якщо механізм працює злагоджено, то потреба в миттєвих рішеннях не виникає. Звичайно, для цього треба вибудувати чічкий нормальний алгоритм, де люди, вони ж керівники, приймають рішення на тій ділянці, що їм ввірений, а не дзвонять і питають «що зробити», «як зробити». Миттєва реакція потрібна в інших питаннях. Наприклад, коли дружина хоче піти в ресторан – треба йти або «зіскочити» (посміхається). Коли дитина щось вимагає – погодитися або відмовити.

А так, коли люди на своїх місцях, виконують свої функції, у тебе все йде за планом і миттєвої реакції не потрібно.

Якби компанії не існувало, чим би Ви займалися?

Подорожами з сім’єю. Я об’їздив півсвіту, але цього мало, тому що багато цікавого ще не побачив. Колись в Радянському союзі ми вивчали географію і дуже добре знали, де знаходиться якась країна. Для мене здавалася недосяжною навіть Болгарія або Польща. А сьогодні будь-яка країна доступна, але є недолік часу, який не дозволяє все це «хочу» здійснити.

Приділяв би більше часу спілкуванню з друзями, з людьми, які в моєму житті багато значать. Бо щастя спілкування – це одне з найбільших досягнень людства. Дуже часто ми їздили компанією з сорока людьми відпочивати з лижами, тому для мене важливо не забувати свої захоплення.

Одним словом – займався б тим усім, на що зараз, на жаль, не вистачає часу.

Якими Ви бачите себе і компанію через 5 років?

Поживемо – побачимо. Хочеться бачити компанію зі збереженими традиціями, але при цьому з найсучаснішим технічним наповненням. Хотілося б, щоб те молоде покоління, яке зараз приходить в компанію, відбулося і привнесло в неї дух інновацій. Тому що ті старі важелі, які працювали 5-10 років тому, зараз вже не спрацьовують. Буде нове покоління з іншим мисленням. Тому хотілося б, щоб через 5 років компанія була передовою і зберігала перші позиції як в технічній галузі, так і в роботі з людським капіталом.

Чи допускаєте Ви в перспективі використання штучного інтелекту в Вашої компанії? Якщо так, то яким чином?

Звичайно ж допускаю. Багато процесів можна покласти на роботів. Наприклад, фільтрація, обробка тривог, вислання нарядів, випуск техніки. Але, кінцеве рішення все одно поки що за людиною, особливо в області сервісу і моментальної реакції, коли мова йде про затримання правопорушників, конфліктної, нестандартної ситуації на об’єкті, що охороняється. Якого б високого рівня не був штучний інтелект, все одно людина спрацьовує швидше найчастіше. Нещодавно була ситуація затримання злочинця у офісі депутата, яка вимагала миттєвої реакції старшого групи затримання. Не знаю, звичайно, як спрацював би штучний інтелект, але старший наряду спрацював чудово! Все в рамках закону, все за правилами, злочинець затриманий, а на оцінку ситуації пішли долі секунди. Людина спрацювала професійно.

Тому я бачу застосування штучного інтелекту в першу чергу в тих процесах, які не будуть критичні для клієнта і не несуть для нього негативних наслідків.

Над досягненням якої мети Ви зараз працюєте?

Зараз я хочу змінити компанію, зберігши все краще, що в ній є, напрацьоване багаторічним досвідом, при цьому використовувати діджіталізацію і залучати на різні посади людей з високим рівнем компетенції і відповідною оплатою. Але без покладання цілого ряду функцій на техніку, не можна добитися високого рівня зарплати.

Якщо коротко, сьогодні на одного працівника в Україні ВВП в три рази менше, ніж в Польщі і в 5-7 разів менше, ніж в Німеччині. Тобто ми прекрасно розуміємо, що один німець сьогодні виробляє валового продукту в 5-7 разів більше, ніж один українець. Так ось: наше завдання, щоб один працівник «ВЕНБЕСТ» виробляв ВВП хоча б на рівні поляка. Тоді це дасть можливість направити кошти на гідну оплату персоналу, який буде заради клієнта відпрацьовувати ситуацію на 100%.

При таких обставинах людський фактор мінімізується, оскільки люди будуть цінувати і дорожити своєю роботою. Ми хочемо не просто підняти зарплату, а якісно змінити психологію персоналу разом з діджіталізаціей компанії. Дуже добре коли людина, прийшовши на посаду інженера з обслуговування сигналізації, проходить шлях до технічного директора в цій же компанії. Я буду щасливий, якщо кожен співробітник, що працює в компанії, буде бачити перспективу свого розвитку і реалізації. Тоді люди будуть працювати із задоволенням, а компанія не буде «черговим» місцем роботи.

Фото та текст надані AVERINA media