Роман Луцький

Роман Луцький

АКТОР

Родом Роман з Івано-Франківська, саме там розпочалась його кар’єра актора. Після закінчення школи юнак вступив на театральне відділення інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Згодом став працювати в Івано-Франківському академічному обласному українському музично-драматичному театру імені Івана Франка. До участі у кожному проекті Роман ставиться вибірково. Сьогодні на його рахунку безліч ролей в театрі та фільмографія, що складається з невеликого списку фільмів: «Брати. Остання сповідь», «Століття Якова», «Сторожова застава». Саме після картини «Сторожова застава», в якій Роман зіграв одного з головних героїв, богатиря Олешка, його наздогнала популярність і визнання.

– Романе, розкажіть, які очікування у Вас були від картини «Сторожова застава»?
– Я завжди мріяв попрацювати в кіно. При тому намагаюсь будувати свою кар’єру таким чином, щоб брати участь у тих проектах, які є для мене цінними та цікавими. Я зрадів, коли мене запросили на кастинг, ще й на такий епічний фільм! Одразу прочитав книгу. Можу сказати, що всі мої очікування від картини «Сторожова застава» цілком досягнуті. Більше того, цей фільм особисто мені дав набагато більше, ніж можна було б собі уявити. Починаючи від команди, яка працювала над зйомками, закінчуючи результатами від прокату картини. Ми презентували фільм у багатьох містах, чули багато позитивних відгуків, особливо приємно, що фільм сподобався діткам!

– Ви завжди мріяли про роботу в кадрі чи це щасливий збіг обставин?
– Ви знаєте, буває часто так, що в університетах деякі люди вчаться за гроші, аби тільки здобути диплом. В нашій професії немає сенсу «купувати» диплом, тому що результат твоїх старань, роботи над собою завжди можна побачити – чи то буде сцена театру, чи то знімальний майданчик. Для мене театр – це те місце, де ти можеш постійно вдосконалюватись, відпрацьовувати нові навички, розвиватись творчо. Кіно – це більше демонстрація того, чому ти навчився. І в цій професії також неможливо стояти на одному місці: є два варіанти розвитку подій, або прогрес, або регрес. Стабільності немає!

– Що для Вас означало зіграти в картині «Сторожова застава»?
– Це був виклик – однозначно! Зазвичай, як і всі люди, я дещо лінивий. Але участь у зйомках в цій картині – це шалений заряд мотивації! Я відчував відповідальність і працював. В короткі терміни ми всією командою зробили колосальну роботу! Сьогодні це кіно надактуальне для нашого часу. Знаєте, мені одразу пригадуються слова Скрябіна з пісня «Країна – руїна», де він розказує про кожну країну, в якій знають чим пишатись. Українці навпаки, тривалий час не знали хто вони є і що собою представляє Україна. Це навіть виражалось в тому, що людям не було різниці якою мовою розмовляти! Сьогодні ми – українці, самоідентифіковуємось. Тому що ми, нарешті, почали знімати свої фільми українською, писати й говорити почали українською! Поки що не всі! Але тенденцію можна побачити. І картина «Сторожова застава» – це україномовний фільм, із українськими артистами, з українською музикою! Це фільм про те, хто насправді є Україна! І навіть слоган фільму говорить за себе сам: «Захисти минуле заради майбутнього!»

(PT#4 від 16.11.2017р.)