Аліна Смоляр – актриса Опубликовано On


Аліна переїхала до США з України, щоб втілити у життя мрію – працювати актрисою в Голлівуді! За кілька років навчання у кіноакадемії, роботи над собою, перепонів, невдалих спроб, дівчині таки вдалося отримати контракти з Disney та Warner Brothers! Через що довелося пройти одеситці та що саме її надихало у важкі хвилини – в інтерв’ю для Prime Time magazine: 

Аліно, розкажи, чому ти обрала саме акторство? 

Усе почалося з дитинства. З трьох років я вже знала вірші Барського напам’ять, відрізнялася від інших дітей вмінням швидко й добре запам’ятовувати різну інформацію. Звичайно, я відвідувала театральні гуртки, постійно брала участь у різних виставах коли ходила в садочок та навчалася в школі. Уже тоді мені це дуже подобалося. Але паралельно я займалася ще й малюванням, мені пророкували велике майбутнє саме в цій сфері. Проте згодом так трапилося, що натхнення до живопису у мене зникло, тому я активно почала відвідувати театральний гурток. Спочатку це було як хобі, адже в той час ніхто не сприймав професію актора важливою й серйозною.

Фото: Юлія Тяско

Однак мене це не зупиняло, я читала безліч літератури на цю тематику, дізнавалася багато нової інформації, а отже твердо вирішила, що вступатиму саме на театральний факультет. Спочатку думала про університет в Америці, але батьки не відпустили, бо дуже хвилювалися за мене. Тому я готувалася до вступу в Московський університет, куди, звичайно, і подала свої документи.  

Наскільки життя в Москві відрізнялося від твого звичайного? Як часто зіштовхувалася із труднощами? 

Постійно (посміхається). Скажу чесно: я не пам’ятаю жодного дня, коли було легко. По-перше, конкуренція там була просто шалена; по-друге, під час навчання нас просто кидали у холодну воду, а викарабкувалися ми вже мали звідти самостійно. Хтось зміг це зробити, хтось – ні. В університеті ми знаходилися з 8 ранку до 12 ночі з 2-ма перервами на те, щоб поїсти. Тобто можна сказати, що навчання в університеті – це боротьба за виживання. Але воно було того варте! Це дійсно випробовувало, але саме в такі моменти розумієш, чого варта твоя мрія!

Фото: Юлія Тяско

А що допомагало не здаватися? 

У мене занадто сильний характер: якщо я взялася за якусь справу – я обов’язково доведу її до кінця. А ще мені настільки сильно хотілося цим займатися, що я робила все можливо, аби абсолютно всі мої мрії стали реальністю!

Чому врешті переїхала в Америку? 

В Америці сфера шоу-бізу це абсолютно інший рівень! Це індустрія, це дійсно бізнес! 

Але там я знайшла своє місце! Взяти до уваги хоча б те, що у мене не стандартний типаж зовнішності, якому складно знайти застосування в класичній літературі. А ось твори Шекспіра якраз для мене. Згодом, я взагалі зрозуміла, що мені хочеться грати в кіно, а не бути в театрі. Переїзд до Лос Анджелесу – це найкраще, що я могла зробити для своєї кар’єри! 

І ти вступила до кіноакадемії? Розкажи, як відбувається процес вступу до американських вузів?

Набагато простіше, ніж у наші університети. Моїм завданням було прочитати монолог чи вірш. Потім викладачі продивилися мої дипломи, оцінили їх, так я вступила до американської кіноакадемії. 

Якщо із вступом проблем не було, то із організаційними питаннями труднощі все-таки виникали. Розумієте, у мене в Лос Анджелесі було всього два знайомих, які жодним чином не були пов’язані із сферою кіно. Тобто можна сказати, що я їхала, наосліп! І сподіватися могла тільки на себе і на удачу!

Фото: Юлія Тяско

Розкажи про свою першу роль, яку ти отримала за кордоном.

В основному перші ролі – це студентські ролі, адже ми постійно власноруч знімали кіно в університеті. Студентських робіт було дуже багато. Якщо говорити поза межами університету, то це була роль у серіалі на телеканалі «Дісней». Здається, моя перша роль була навіть без тексту. (сміється) 

Щодо серйозної й відповідальної ролі, то я зіграла хвору дівчинку в спектаклі. Складність і серйозність полягала в тому, що через кожні 10 хв мені необхідно було плакати. 

Нам відомо, що ти ще й продюсер. Це зовсім інший бік професії! Для чого це тобі?

Взагалі, у продюсерську діяльність я потрапила випадково, мене туди просто затягли! (сміється) Одного разу я знімала кліп, у якому, до речі, грала роль. І так трапилося, що більшу кількість часу я допомагала саме продюсеру. Після цього вона мені запропонувала по-серйозному зайнятися цим видом діяльності, адже помітила, що в мене є до цього хист. В акторській діяльності це не сильно допомагає, адже це дійсно дві різні категорії. Але як професіонала у сфері шоу-бізнесу робить мене цінним кадром! 

Фото: Юлія Тяско

Розкажи про життя в Лос Анджелесі. Це життя мрії чи все-таки присутній ефект суворої реальності? 

Це вже залежить від людини та її ставлення до ситуацій, які відбуваються. От, наприклад, я можу знайти плюси в будь-якій ситуації незалежно від того, чи вона позитивна, чи негативна. Я не можу сказати, де мені більше подобається: в Києві, Одесі, в ЛА чи в Москві. Але дійсно, в Лос Анджелесі справді інший світ, в якому я перебуваю у ресурсному стані! (посміхається) 

На сьогоднішній день що для тебе є найскладнішим? 

Напевно – це перельоти, та джетлаг! Морально складно, що дуже рідко бачу своїх батьків, близьких та друзів. І останніх мені бракує навіть у Лос Анджелесі! 

Усі працюють, зайняті, немає часу навіть піти й випити кави! Але самореалізація це дійсно важливий аспект у житті! Тож, я навпаки надихаюся людьми, які живуть професією!

ИНТЕРВЬЮКИНОСULTURE

Добавить комментарий