Філософія GOLETS: мода – це творчість і бізнес в одному флаконіОпубликовано On


Дизайнер Олена Голець – це людина-оркестр, яка одночасно грає на струнах моди рок-н-рол, класику та new age.  Одяг, випущений під брендами Dolcedonna і GOLETS, із задоволенням носять тисячі українок і модниць в США, Англії, Італії та Латвії. У 2015-му колекція GOLETS викликала фурор на міжнародній італійської виставці Origin Passion and Beliefs і ввійшла в ТОП-100 кращих світових брендів, що розвиваються, за версією британської Not Just A Label. У 2019 році GOLETS виповнилося 25 років.

– З чого саме почався ваш шлях у моді – з якої мрії, цілі, думки? Якими були перші кроки?

Захоплення модою як такою почалося ще в школі. Пам’ятаю, вчителі часто говорили моїй мамі, що виставлять з кабінету, якщо я замість того, щоб вирішувати завдання, буду малювати дамочок на полях зошита. Старт кар’єри у мене почався досить рано, коли мені було 19 років, я вклала $ 15 тисяч в акції MMМ. Як і всі прогоріла, зате на решту грошей встигла з’їздити в Польщу, закупити вовняні тканини на перше ательє. Закінчуючи інститут, я працювала на п’ятьох роботах, робила переклади з італійської. Паралельно я відкрила маленьке жіноче ательє, причому примірки відбувалися у вихідні прямо в батьківській квартирі. У будні вранці я перевіряла швачок, потім йшла на роботу, а ввечері зустрічалася з клієнтами. Словом, це була ще та авантюра. Наступна висока планка – робота в одній з найбільших і найстаріших в Європі текстильних фірм. Я стала наймолодшим торговельним представником італійської компанії Miroglio в Україні. 

– Ваш бренд – це більше про бізнес або про творчість?

Мода – це і бізнес, і творчість одночасно. Тому завжди доводиться шукати золоту середину. Бізнес, точніше економіка, у мене в бекграунді. Я закінчила факультет міжнародної економіки, тому це, безумовно, вплинуло на формування способу мислення і побудову бізнесу. У 22 роки я вже відкрила ательє, потім у 28 зробила першу лінію, а в 32 роки відкрила чоловіче ательє.

– З якими несподіваними труднощами довелося зіткнутися? Чи доводилося переживати складні періоди? 

Я відкрила перше ательє в 1995-му році. Це був складний, неоднозначний час, але дуже цікавий. З одного боку відбувалося формування нових еліт, які вимагали статусного одягу. З іншого – зникли кордони, стіни, які раніше перешкоджали моді. Дизайнери експериментували. Звичайно, капіталу в моді 1990-х не було ніякого, але зате перспективи зводили з розуму. Починати було ризиковано, але рішення було вже прийнято, відступати – не в моїх правилах. 

Десь років у 35 років мені здалося, що я втрачаю свою мрію. Адже яка може бути мрія, якщо у малого бізнесу стільки проблем? Якісь митниці, податки, криза в країні. Тут би зберегти те, що вже напрацьовано і створено.  Одне з моїх неписаних правил – дій за чітким планом, навіть якщо ти дуже творча людина.

– Опишіть декількома словами портрет вашого клієнта. На яку аудиторію орієнтуєтеся?

Серед клієнтів GOLETS – десятки відомих телеведучих, людей мистецтва, політиків, громадських діячів, бізнесменів. Завдяки моїм нарядам вони виглядають вишукано, дорого, благородно і елегантно. Якщо ж говорити про бренд Dolcedonna, то такий одяг орієнтований на широке коло покупців, які можуть в ній ходити на роботу, побачення, відпочивати. Ми реалістично оцінюємо економічну ситуацію в Україні, тому намагаємося виробляти якісний продукт з дуже якісних тканин, який би служив кілька сезонів. Сподіваюся, що за це бренд Dolcedonna і цінують. Для мене важливо, щоб одяг бренду Dolcedonna був якісним, доступним, актуальним. Він не для подіумів, а для повсякденного життя. Простота – ось секрет стильного образу.

– Що дає українським дизайнерам і особисто вам такий майданчик як «Ukrainian Fashion week»?

У 1999 році я дебютувала з колекцією вечірніх суконь, створених спеціально для церемонії нагородження рейтингу «Людина року». З цього моменту я стала щорічним учасником Українського Тижня моди. Бренд представляє дві сезонні колекції в рік. Коли йде показ колекції, я до сих пір хвилююся. Перевіряю до показу все до дрібниць, потім ніби завмираю на час показу і оживаю, видихаю тільки тоді, коли звучать оплески і час виходити на подіум. Зізнаюся, я б не хотіла втратити це відчуття, адже разом з ним б пішло відчуття новизни, свіжості, зник би заряд адреналіну, який дарує щастя творчості.

– У міжсезоння, коли одна колекція вже випущена, а інша ще готується, ви живете між Україною та Італією. Чим полонила вас ця земля?

Я люблю цю країну за її людей, за їхнє ставлення до життя. У нас прийнято вважати француженок дуже стильними, але ж італійки їм не поступаються. Обожнюю спостерігати за людьми похилого віку. У них стільки самоповаги, гідності, вишуканої стриманості.

– Ваша праця робить вас щасливою людиною?

Я щаслива людина, самодостатня, яка займається улюбленою справою. Мій головний подразник – творчість. Коли в думках і на папері складеться той чи інший образ, відчуваєш умиротворення і абсолютне щастя, яке складно описати словами. Хоча іноді мені здається, що моє натхнення перейшло на рівень автоматичний, в хорошому сенсі цього слова. Коли ти не ламаєш руки, не чекаєш музу, а просто сідаєш – і образи виникають самі собою. Для щастя мені потрібен процес, дія – подорож, робота, спілкування. Я – людина руху. Тільки вперед!

розмову вела журналіст – Даріна Глущенко
матеріали готували спільно із fashion – редактором – Анною Константиновою для Prime Time magazine 2019

FASHION & STYLEИНТЕРВЬЮ

Добавить комментарий